Розвитку обдарованої дитини сприяє вміння дорослих створити соціально-сприятливі умови:
1. Створення сприятливих фізіологічних умов:
- забезпеченнястанустабільностііспокою;
- усуненняфакторів, яківідволікають.
2. Створення атмосфери розуміння і чуйності.
3. У взаємостосунках дорослим дотримуватися особистісно-орієнтованих напрямків, а саме:
- відрізняти вчинок від особистісних якостей дитини;
- не припускати авторитарного нав'язування своєї думки і суджень;
- уникати засудження, мотивувати діяльність позитивною установкою на дитину.
● Зрозуміти дитину й усвідомити її неординарність.
● Не ігнорувати унікальність її можливостей.
● Не захоплюватися понад міри.
● Не перетворювати все життя дитини в задоволення своїх високих батьківських амбіцій.
● Створити умови для заохочення таланту.
● Не проектувати на обдаровану дитину власні захоплення й інтереси.
● Не культивувати необхідність досягти успіху. Не примушувати весь час робити приємне дорослим, використовуючи свою незвичайність.
● Не заставляти надмірно захоплюватись улюбленою справою, не перевантажувати дитину.
● Створити атмосферу творчості, не гасити інтерес.
● Учити терпінню й заохочувати за всі старання.
● Тактовно, делікатно допомагати.
● Вчити програвати й не сприймати будь-яку невдачу як трагедію.
● Намагатися всіма способами зменшити надмірну вразливість дитини.
● Навчити дитину бути якомога менше вразливою.
● Спокійно ставитися до емоційних перепадів малюка.
● Вчити володіти емоціями.
● Спробувати допомогти викорінити відчуття невпевненості в собі, трохи приземливши той ідеал, якого дитина наслідує.
● Усе робити, що від нас залежить, аби дитина не занижувала свою самооцінку і в той же час не виставляла надмірну обдарованість напоказ.
● Не прославляти її більш ніж інших дітей у сім'ї.
● Допомогти налагодити стосунки з однолітками, учити бути дружнім у колективі.
● Прагнути пояснити, що незручно поправляти інших, демонструючи свою досвідченість і перевагу.
● Якомога більше уваги приділяти фізичній активності дитини (якщо дитина досягла результатів в інтелектуальній сфері і навпаки), щоб досягти балансу.
● Стежити за рівнем розвитку моторики й домагатися набуття різних фізичних навичок.
● Зрозуміти, у чому суть проблеми дитини; з чим пов'язані агресія й не сприйняття себе; що турбує малюка весь час.
● Враховувати індивідуальність.
● Завжди підбадьорювати дитину.
● Тактовно звертатися до неї.
● Зуміти створити доброзичливу атмосферу стосовно дитини не лише з близькими, але й в усіх сферах життя дитини (однолітки, вихователі, вчителі та ін.).
● Не "підрізати дитині крила", а відправлятися з нею у "політ".
● Нехтувати здібностями або надмірно підносити їх.
● Виховувати як звичайну дитину або створити "тепличні" умови життя.
● Вважати в дечому ненормальною або завищувати обдарованість дитини.
● Весь час "приземляти" її або вважати недосяжною для всіх.
● Карати за допитливість або настільки заохочувати, що це може призвести до зриву.
● Будь якими способами сповільнювати розвиток або настільки прискорювати його, що це стане непосильним.
● Протиставляти навмисно іншим дітям у сім'ї або ж у колективі, створювати умови для суперництва або ревнощів.
● Не навчати комунікабельності зі своїми однолітками й культивувати в дитині відчуття переваги над ровесниками.
● Не допомагати вирішувати проблему з оточуючими (вчителі, однолітки).
● Підсилювати вразливість і відчуття провини.
● Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. Серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
● Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи, не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
● Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
● Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
● Надавайте дитині можливість проявляти турботу.
● Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.
● Показуйте дитині цікаві місця.
● Допомагайте нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.
● Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
● Ніколи не карайте дитину приниженням.
● Купуйте дитині книжки за її інтересами.
● Привчайте дитину самостійно мислити.
● Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
● Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
● Уважно ставтеся до потреб дитини.
● Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
● Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
● Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
● Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
● Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
● У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
● Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
● Допомагайте дитині бути особистістю.
● Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
● Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
● Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
● Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.