Опис досвіду роботи вчителя світової літератури

Слобідської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Ільєнко Людмили Анатоліївни


на тему: «Формування та розвиток комунікативно-мовленнєвої компетентності на уроках світової літератури».

На сучасному етапі реформування літературної освіти школярів важливо виховати таку особистість, яка здатна виступати в ролі співрозмовника, оратора, опонента й доповідача, вести діалог та дискусію на принципах толерантності та гуманізму, вміти творчо підходити до вирішення життєвих проблем.

У сучасному житті учень може стати конкурентоспроможним та успішним за умови високої мовленнєвої культури, цільового використання засобів комунікації, навичок самостійного аналізу.

Перед учителем світової літератури постає потреба вчити дітей не технічному оформленню висловлювання, а інтерпретації, творчості на тлі художнього твору, адже результатом читацької діяльності є здатність будувати усне чи писемне мовлення відповідно до жанрово-стильової манери письма автора, а також вести монолог, діалог, дискусію тощо.

Особливість усного і писемного мовлення полягає в тому, що вони наділені високим ступенем імпровізаційності, адже мовець у будь-якій мовленнєвій ситуації має вміти точно висловити власну думку. Саме тому для вчителя літератури, поряд із читацькою компетентністю, значущою є комунікативно-мовленнєва. Таку компетентність необхідно формувати не лише на уроках зв’язного мовлення, а й у системі уроків, адже словниковий запас учнів потребує мотивації, постійних тренінгів умінь та навичок. Водночас варто пам’ятати, що в практичному використанні мовлення не зводиться до монологів та письмових робіт.

Комунікативно-мовленнєву потребу разом із творчими здібностями можна сформувати і розвинути в учня лише тоді, якщо він усвідомить, що оволодівши тим чи іншим вмінням, він розширить свої можливості спілкування, зуміє вигідно презентувати себе та продукт власної діяльності.

Розвиток зв’язного мовлення Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі називає одним із завдань літературної освіти. Про це говорить і чинна програма із світової літератури.

Таким чином, до стратегічних завдань літературної освіти належить формування комунікативно-мовленнєвої компетенції учня як засобу володіння текстоінтерпретувальною та текстотворчою компетенціями (4).

Усе вище викладене зумовило вибір відповідної теми досвіду : «Формування та розвиток комунікативно-мовленнєвої компетентності учнів на уроках світової літератури»

Актуальність досвіду полягає в необхідності створення системного і цілеспрямованого підходу до розвитку комунікативної компетентності учнів в урочний і позаурочний час, застосування ними мовленнєвого досвіду на практиці, використання мовних одиниць, адекватних меті спілкування, виявлення рівня оволодіння мовленнєвими та творчими вміннями та навичками, а також створення вчителем системи дидактичного супроводу для реалізації означеної проблеми.

Провідною ідеєю досвіду є те, що формування і розвиток комунікативних здібностей учнів у системі літературної освіти можливе за умови оволодіння високою культурою слова, активної мовленнєвої діяльності, та цільового використання ними засобів комунікації. Новизна ідеї полягає в розробці методики формування комунікативно-мовленнєвої компетенції, спрямованої на підтримку і розвиток інтелігентного учня-читача (за В. Шуляром) з метою його подальшої адаптації в соціумі, реалізації творчих здібностей особистості, здатної до пошуку, пізнавального інтересу, самостійності, толерантності.

У процесі роботи над проблемною темою виокремлюю пріоритетні завдання, які передбачають використання впливу літератури на розвиток мовлення кожної дитини з урахуванням її інтелектуальних та творчих якостей:

* формування в учнів потреби в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, а також «привласнювати»духовний потенціал художньої літератури, реалізовувати його у власному житті, виховання активної творчої особистості, здатної до критичної оцінки дійсності;

* розвиток творчих та комунікативних здібностей учнів, читацької полемічної культури, уміння аргументовано і толерантно обстоювати свою думку;

* розробка ситуативних, дискурсивних, редакторських та ораторських завдань, забезпечення системної роботи з розвитку стійкого пізнавального інтересу та самостійності учнів.

Наукові підходи по даній темі висвітлено у працях учених-методистів: А. Сиченка та В. Шуляра («Методологія викладання літератури та роль учителя у формуванні літературної компетентності»); Л. Мірошниченко («Читач у просторі уроку світової літератури»); Ж. Клименко («Формування іномовної компетенції читачів засобами перекладних творів»); О.Ісаєвої («Формування читача і вміння використовувати інтереси сучасних школярів у процесі літературної освіти»); А. Вітченка («Формування інтерпретаційної компетенції старшокласників у процесі вивчення світової драматургії»); Ю, Ковбасенка («Формування здатності читача до інтерпретації модернових і постмодернових творів під час їхнього філологічного аналізу»).

В. Сухомлинський розглядав формування особистості засобами «живого слова». Сюжетно-змістові лінії співробітництва вчителя літератури з учнем – читачем за компетентнісно-діяльнісною парадигмою розглядає

В. Шуляр. Вирішенню цієї проблеми присвячені також роботи М. Бахтіна,

В. Біблера, Є.Ільїна. Психологічне обґрунтування згаданого питання знаходимо у спадщині відомих психологів Л, Виготського, І. Синиці та інших.

Основні характеристики досвіду. З усіх перерахованих першорядних завдань, на мій погляд, найголовнішим є формування читацької культури, розвиток творчих здібностей, комунікативних навичок, критичного мислення, навичок самостійного аналізу, аргументованого критичного оцінювання прочитаного. Відповідно до цього завдання формую мету кожного із своїх уроків, підбираю відповідні види роботи. Але не можливо висловити свою думку чи дати оцінку вчинкам і явищам, не знаючи змісту твору. І тому першорядним завданням для себе бачу домогтися від учнів прочитання твору. Для цього застосовую ряд заохочувальних та контролюючих завдань. Серед них широко застосовую тестування і підбір тестів роблю не лише сама, а й здебільшого це завдання із задоволенням виконують учні, не обов’язково сильніші, що, на мій погляд, стимулює розвиток творчих здібностей, писемного зв’язного мовлення та можливість на уроці отримати вищий бал (див. додаток №1). Цікавими для учнів є і такі види роботи як літературна вікторина (див. додаток № 2), картки з різнорівневими завданнями ( див. додаток № 3), вибіркове читання, прийом «продовж фразу», коментування ілюстрацій та підбір до них відповідних рядків із тексту, усні колективні та самостійні письмові твори – мініатюри, розгорнуті аргументовані відповіді на запитання, переказ уривків від першої особи, інтерв’ю з героєм, розгляд дискусійних та творчих запитань, застосування елементів фанфіків, гра «Впізнай героя» тощо.

Моє педагогічне кредо – це переплетення традиційних та інноваційних ідей. Головну мету своєї роботи бачу у педагогічній підтримці дитини на уроці, яку реалізую у підборі такого типу стосунків між учителем і учнем, за яких школяр залишається на відповідальній позиції щодо своїх проблем і може отримати допомогу педагога, коли його зусиль вже не вистачає. Такий підхід є провідною складовою в перетворенні учня із об’єкта навчання на його суб’єкт, активну дієву особу, адаптовану до життя і життєвого успіху.

На кожному уроці намагаюся створити умови для інтелектуального та емоційного розвитку. Провідним елементом підтримки для цього є створення на уроці атмосфери інтелектуального напруження. Ця атмосфера складається через насичення уроку завданнями , що вимагають постійної роботи думки, перешкоджають автоматичному засвоєнню. Проблемні питання та ситуації, евристична бесіда, дискусії, дослідницька робота, стимулювання для пошуку альтернативних рішень сприяють удосконаленню інтелектуальних здібностей.

Наступний елемент – ігри. Вони розвивають такі інтелектуальні якості, як увага, пам'ять, творча уява, вміння знаходити залежність та закономірність, класифікувати та систематизувати матеріал, комбінувати його, знаходити помилки та недоліки. Вони формують естетичний смак дитини, стимулюють її активність, ініціативу, допитливість. Гра допомагає педагогу організувати спілкування учнів, регулювати міжособистісні стосунки, вона сприяє виникненню механізму саморегуляції поведінки школяра. І робиться це не нав’язливо, а в запальній формі. Гра може бути складовою якогось етапу уроку (див. додаток № 4), самостійним етапом, окремим уроком і навіть покладена в цілу систему уроків.

У роботі із старшокласниками також приділяю велику увагу розвитку комунікативних та творчих здібностей шляхом виконання усних і письмових робіт різного творчого характеру, серед них: висловити власну точку зору на проблему, усно змінити сюжет твору, самостійна робота у вигляді різнорівневих завдань, творчі завдання дослідницького характеру( див. додаток № 5). Виконуючи завдання нестандартного типу, учні на щабель вище підносяться до розуміння тексту, вільно висловлюють думки, оцінюють себе, стають красномовнішими і впевненішими, що свідчить про їхню адаптованість у літературному середовищі.

Незамінним елементом сучасного уроку є навчальний діалог «учень – учень». Адже куди важливіше дати можливість дітям самим докопатися до суті. Навіть безглузда думка має право бути висловленою. Зрештою, учні самі зрозуміють, чи є вона життєздатною. Саме під час навчального діалогу найдоречніше створювати проблемні ситуації, ставити «провокаційні» запитання . Головне – не нав’язувати готових рецептів. Адже учень лише тоді сприймає найефективніше художній текст, коли перебуватиме в позиції творця. Творчість дитини на уроці може проявлятися у різних видах художньої діяльності: театральній, образотворчій, музичній. Важливо, щоб школяр став не лише свідком, а й учасником живого дійства, висловлюючи в малюнку, грі свої враження, почуття, переживання, щоб він був здатний до експромту, імпровізації. Під час вивчення будь-якого твору пропоную учням малювати ілюстрації. Переглядаючи роботи, легко збагнути, чи зрозуміла дитина твір, чи ні, уважно читала, чи лише ознайомилася з деякими епізодами. Та й самі учні висловлюють думки, чи відповідає ілюстрація тексту. Іноді виникають міні дискусії щодо підбору кольорів, форми, помилок тощо (див. додаток № 6).

Велику роль у розвитку мовленнєвої компетенції та творчих здібностей учнів відіграють уроки розвитку зв’язного мовлення, що проводяться в усній чи письмовій формі. Це переказ всього тексту чи його найголовніших епізодів, детальна характеристика персонажа та його порівняння з іншими (при чому порівнюються не лише зовнішні, але насамперед внутрішні показники), складання плану такої характеристики, складання плану твору-роздуму та його компонування в усній чи письмовій формах, творчі роботи у вигляді поезії ( див. додаток № 7,8). Такими можуть бути і уроки тематичного оцінювання, коли учням пропонується написати твір, або творча робота є обов’язковою для високого рівня у комбінованій контрольній роботі.

Результативність. За даною темою розроблено цикли уроків за творами: М.Гоголь «Тарас Бульба», Ж.Верн «П’ятнадцятирічний капітан», Бічер – Стоу «Хатина дядька Тома», сформовано папку з різними видами нестандартних уроків, розроблено картки з різнорівневими завданнями по різних творах для учнів 5-11 класів; розроблено збірник літературних диктантів для учнів 11 класу. Учні 8, 10 та 11 класів зайняли два других та третє місце у ІІ турі Всеукраїнських учнівських олімпіад із світової літератури у 2012-2013 н.р.

Проблеми і труднощі.

Реклама у засобах масової комунікації творів, що пропагують низькопробну літературу, перенасичення ринку примітивними зразками збірників творчих робіт, а також атмосфера віртуального простору, в якому формується безмовна особистість, низький інтерес до читання – проблеми, з якими стикаюся в реаліях сьогодення. Тому стараюся різними способами зацікавити учнів, якось заінтригувати, домогтися прочитання твору, творчу роботу написати, а не списати. І все це для того, щоб учні усвідомили: наше призначення на цьому світі – вчитися заради відкриття нових неосяжних світів.

Використана література.

1. Бондаренко М. Формування комунікативно-мовленнєвої компетентності учнів на уроках світової літератури /Всесвітня література в сучасній школі.- 2012.-№ 4- С.12-14.

2. Заболотний О. Розвиток навчально-пізнавальної активності учнів: проблемні ситуації / Дивослово.-2004.-№12.- С. 27-29.

3. Концепція загальної середньої освіти.- 25с.

4. Столяренко Л.Д. Педагогіка / Л.Д. Столяренко.-Ростов-на-Дону:Фенікс, 2003.-118с.

5. Шуляр В.І. сучасний урок української літератури /В.І. Шуляр .-Харків: Основа,2009.-121с.

6. Штейнбук Ф. М. методика викладання зарубіжної літератури в школі: навч. посіб. /Ф.М. Штейнбук.-2-ге вид., випр.. та уточн.- Тернопіль: Мандрівець, 2009.- 280с.

Слобідська ЗОШ І - IIIступенів

Розробки уроків

до теми « Україна та її історія в

літературі»

( М. В. Гоголь «Тарас Бульба» )

у 7 класі

Вчитель: Л.А.Ільєнко

Урок № 29

Тема: Життєвий і творчий шлях М. В. Гоголя. Україна в творчій долі

письменника.

Мета: ознайомити учнів з відомостями про життя і творчість М. В. Гоголя,

показати його зв'язок з Україною, вплив української культури

та фольклору на творчість письменника; розкрити історію повісті «

Тарас Бульба»; розвивати усне мовлення учнів, уміння висловлювати

власну думку; виховувати любов до історії рідного краю, його

культури, сприяти формуванню патріотичної позиції школярів.

Обладнання: додаток № 29( 12 слайдів): портрети Гоголя, етапи життя

письменника.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Гоголь увійшов у російську літературу

як глибоко самобутній письменник,

творчість якого мала значний

вплив на розвиток реалістичного мистецтва.

В. Б. Марченко, російський

літературознавець

I. Організаційна частина

II. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя.

Серед знаменитих імен української культури особливе місце належить М. В. Гоголю. Відомий класик російської літератури, творчість якого, на думку російського літературознавця М. Б. Марченка, « мала значний вплив на розвиток реалістичного мистецтва» , своїм корінням, душею був тісно пов'язаний з Україною. Він тут народився, провів дитячі роки, український фольклор, пісні, легенди увійшли до ранніх творів, принісши славу молодому письменникові, вирізнивши його серед інших.

III. Виклад нового матеріалу

1. Знайомство з дитинством, юністю та початком літературної діяльності М. В. Гоголя.

- виступ учнів, які підготували випереджальне домашнє завдання;

- завдання для учнів - слухачів на вибір:

• під час виступу лекторської групи зробити стислий конспект

лекції;

• написати нотатки до твору-мініатюри « Україна в житті Миколи

Гоголя».

• написати нотатки до твору-мініатюри « Перші кроки письменника М.

Гоголя до визнання».

Приблизний зміст лекції (використання слайдів 1-10)

Народився М. В. Гоголь 1 квітня 1809 року на благословенній талантами полтавській землі в селі Великі Сорочинці. Саме сюди приїхала його мати до лікаря Трохимовського, оскільки дуже хвилювалася за майбутню дитину ( перед цим вона вже втратила кілька дітей ). Стоячи перед образом Святого Миколи Чудотворця у Диканьській церкві, дев'ять місяців тому вона вимолила цю дитину. Хлопчика тому й назвали Миколою.

Дитячі роки майбутнього письменника пройшли у родовому маєтку Гоголів -Яновських - селі Василівці. Садиба була названа на честь батька Гоголя - Василя Опанасовича. Тепер це село називається Гоголеве, там же знаходиться музей - заповідник письменника, відбудований за його малюнками й кресленнями.

Гоголь походив із старовинного дворянського роду, всі члени якого відзначалися надзвичайною обдарованістю. Його дід, Опанас Дем'янович закінчив Київську духовну академію, володів шістьма мовами, бабуся, Тетяна Семенівна, гарно малювала. Батько був освіченою людиною, любив театр, сам грав у виставах домашнього театру.

Ріс Гоголь в оточенні талановитих і відомих людей: драматурга

В. Капніста та Д. П. Трощинського. Окрім того в їхньому домі частими гостями були народні співці, лірники і кобзарі. 1818 року Миколу віддали навчатися до Полтавського повітового училища, а в 1821-му - до Ніжинської гімназії вищих наук. У Ніжині він прожив до 1828 року. Це був нелегкий час. Юнак сумував за рідною домівкою, батьками. Та разом з цим у ці роки виявилися таланти Гоголя, він вчився живопису, грі на скрипці, брав участь у гімназійних театральних постановках. Усі в гімназії були у захваті від комедійного таланту Гоголя. Особливо гімназистам та викладачам подобалося те, як юнак виконував жіночі ролі. Разом з тим Гоголь почав писати. Серед його перших творів - вірші, трагедії, сатири. Після закінчення гімназії Микола Васильович приїздить до Петербурга. Він мріє стати актором чи режисером імператорського театру, знайти гарну квартиру. Проте столиця розчарувала юнака: до театру його не взяли, гарної квартири через брак коштів не знайшов і довго не міг влаштуватися на службу. Лише через деякий час Гоголь почав працювати дрібним чиновником. Та його вабить література. На початку 1829 року він видає поему під псевдонімом. Проте цей не зовсім досконалий твір молодого автора зазнав різкої критики. Гоголь тяжко переживав свою першу невдачу й через півроку , назбиравши грошей, викупив увесь непроданий тираж книги і спалив його. Та думка про літературну працю не покидає його. Він наполегливо шукає теми для своїх творів. У цей час Гоголь пише в листі до матері: « Дорога моя матінко! Ви маєте тонкий, спостережливий розум, ви багато знаєте про звичаї і традиції малоросіян наших, і тому, я впевнений, ви не відмовитеся повідомляти мені їх у нашому листуванні. Це мені дуже потрібно. У наступному листі я чекаю від вас опису повного вбрання сільського дяка, від верхнього одягу до самих чобіт». Так народжувалися « Вечори на хуторі біля Диканьки» - твір, який вийшов друком у 1830 році й зробив Гоголя знаменитим. Здійснилася ще одна його мрія: він увійшов у коло відомих літераторів, познайомився з О. Пушкіним, В. Жуковським, О. Дельвігом та багатьма іншими.

Та доля послала Гоголю наступне випробування. Він витратив багато сил на те, щоб улаштувати своїх сестер у Патріотичний інститут. Через матеріальну скруту Гоголь читав там лекції, це давало змогу оплачувати навчання сестер. Однак ще більших мук зазнавав він у творчих пошуках, оскільки не знав, яким шляхом іти далі. У розпачі Гоголь пише в листі до матері: « Боже, скільки я спалив, скільки перестраждав! Але тепер я сподіваюся, що все заспокоїться, я буду знову діяти, рухатися. Тепер я взявся за історію нашої єдиної, бідної України. Ніщо так не заспокоює, як історія! А пісні! Моя радість» А в іншому листі він сповіщає про поїздку до Києва: « У Київ, у старовинний, прекрасний Київ! Там чи навколо нього вирувало життя країни нашої. Я працюю. Я всіма силами стараюся...там можна оновитися силами».

Справді, поїздки Гоголя на Україну, до Києва, у рідну Василівку зігріли і заспокоїли його душу. У давній руській столиці разом зі своїм другом М. Максимовичем, професором університету і збирачем народних пісень, він гуляв київськими вулицями, любив підніматися на Володимирську гірку, сидіти коло Андріївської церкви. Під час цієї поїздки Гоголь прочитав « Історію русів» , « Історію Малої Росії» Д. Бантиш-Коменського, записав багато українських легенд, пісень. У рідній Василівці письменник із захопленням слухав розповіді про славних козаків, зокрема оповідки миргородського полковника Матвія Гладкого, який повернувся з турецького походу і привів із собою майже двісті визволених із полону козаків. Захоплювали його подвиги народних героїв -Северина Наливайка, Якова Острянині та багатьох інших.

Результатом цієї напруженої роботи стали наукові розвідки « План викладу загальної історії», « Погляд на утворення Малоросії» та збірка « Миргород» , що вийшла друком 1835 року. Там було вміщено повість « Тарас Бульба» , у якій письменник звернувся до яскравих сторінок української історії - епохи козацтва. Цей твір Гоголь редагував протягом всього свого життя. Але повністю роботу завершити так і не зміг. Потім з-під пера митця вийшли « петербурзькі повісті», п'єса « Ревізор», поема « Мертві душі», « Вибрані місця із переписки з друзями».

Останні роки життя Гоголь тяжко хворів. Деякий час він жив у Німеччині, Франції, Італії, лікувався там. Але його зболіла душа прагнула додому. У 1851 році він востаннє приїхав у Василівку. Це було його прощання з рідною землею , що давала сили й наснагу. 21 лютого М. В. Гоголь помер.

2. Обговорення лекції, виступи учні з усними творами

3. Історична повість « Тарас Бульба».

Слово вчителя.

М. В. Гоголь так пояснює свій інтерес до минулого: « щоб зрозуміти теперішнє», « щоб почухав потилицю сучасник». Цей монументальний твір відобразив епоху героїчної боротьби українського народу за своє національне визволення. Центром визвольного руху стала Запорізька Січ, організація вільного українського козацтва, що утворилася в середині 16 століття у низах Дніпра. « Козак» - у перекладі з тюркської мови «вільна людина». Це були люди, які за різних причин покинули рідні землі. На козацькій землі не було рабства, саме це привертало багатьох знедолених з усієї України.

4. Повідомлення підготовлених учнів « Козацька доба в Україні».

5. Визначення поняття « повість».

Повість - епічний твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття займає проміжне місце між романом та оповіданням. У повісті розкривається людська доля, взаємини героя з навколишньою дійсністю; змальовується декілька подій, об'єднаних навколо центрального персонажа.

IV. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

1. Підготуватись до тестування по біографії Гоголя.

2. Вивчити визначення повісті.

3. Вільно орієнтуватися по змісту І-ІІІ розділів повісті.

Урок № 30

Тема: Зображення Запорізької Січі в повісті М. В. Гоголя « Тарас Бульба». Мета: розкрити майстерність письменника у зображенні Запорізької Січі,

авторське ставлення до історії українського козацтва; формувати

вміння порівнювати відомості про козацьку добу, отримані на уроках

історії України та літератури; розвивати вміння аналізувати епізоди

твору, висловлювати власну думку, добирати аргументи,

користуватися цитатами з тексту; виховувати повагу до славетного

минулого української історії.

Обладнання: додаток №30 (16 слайдів) : робота з текстом, музичний

фрагмент із опери М. В. Лисенка « Тарас Бульба», репродукція

картини І. Рєпіна « Запорожці».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Так ось вона, Січ!

І.Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань учнів та перевірка домашнього завдання.

1. Тестування по біографії Гоголя. ( додаток № І.).

2. Бесіда.

- Який період з історії українського народу висвітлив М. Гоголь у повісті «Тарас Бульба» ?

- Чому, на вашу думку, саме цей період історії нашого народу зацікавив письменника?

- Що відомо вам про історію козацтва?

- Які головні риси характеру українського козацтва ви можете визначити?

- Дайте визначення повісті.

3. Робота над змістом розділів 1, 2, 3: бесіда за запитаннями учителя; «літературний бій»; вибіркове читання; гра « Продовж фразу».

4. Творче завдання: розповідь про Тараса Бульбу з використанням цитат ( на основі 1 - 3 розділів)

5. Проблемне запитання: - Як характеризує Тараса Бульбу його відношення до жінки?

6. Робота з текстом.

Знайти у І розділі фрагменти, де автор згадує час, у який відбуваються події та пояснити як письменник його оцінює. ( опис світлиці; історичний екскурс у 6 століття).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя.

Звертаючись до історичного минулого, часів Запорізької Січі 16-17 століть, М. Гоголь зображує життя своїх предків та їхніх подвигів , показує велику силу єднання, коли всі як один усвідомлюють, для чого вони живуть на світі, служать одній спільній меті, проявляють героїзм. Цій авторській ідеї ми присвячуємо наш урок.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда. - Що говорить автор повісті про козаків?

- Чого так прагнув старий козак Бульба, коли супроводжував синів на січ?

- Чим була Січ для запорожців?

2. Виразне читання уривка з 3 розділу , в якому описується жиїтя козаків на Січі (використання слайдів 9-11).

3. Обговорення прочитаного.

- Яких законів дотримувалися козаки на Січі?

- Який закон вважався непорушним?

- Яка спільна мета об'єднувала козаків?

- Чим займалися козаки?

- Як запорожцями обиралися рішення?

4. Переказ близький до тексту та обговорення епізодів з 3 розділу

- Як прийняла січ Андрія і Остапа?

- Про яку справу для своїх синів мріяв Тарас?

5. Прослуховування уривка з опери М. Лисенка « Тарас Бульба» та обговорення почутого.

6. Робота над картиною І. Рєпіна « Запорожці» (слайд 14) . Коментар учителя. працюючи над картиною, художник розпитував істориків про Січ, про героїчну оборону кордонів від турок, кримських ханів, польської шляхти. І. Рєпін побував на Україні, відвідав усі запорізькі церкви, познайомився зі старовинною зброєю та речами козаків. А лист запорожців турецькому султану художник знав з дитинства. Списки його були широко розповсюджені в Україні. Лист закінчувався словами, які свідчать про мужність, почуття гідності, патріотизм козаків.

- Якими людьми зобразив художник запорожців на своєму полотні?

- Чи вдалася художнику відтворити атмосферу життя Запорозької Січі?

- Які кольори переважають на картині?

V. Підведення підсумків. Домашнє завдання.

1. Підготувати цитати до характеристики образів синів Бульби.

2. Прочитати 5, 6, 7 розділи; вміти вільно орієнтуватися по

змісту.

Урок № 31

Тема: Майстерність М. Гоголя у розкритті характерів героїв. Цілісність

натури Остапа.

Мета: розкрити образи героїв повісті, Остапа та Андрія, звернути увагу учнів

на типовість образу Остапа, формувати навички складання

характеристики героя ; розвивати вміння підбирати цитати для

підтвердження своєї думки; визначити складові сильної особистості;

розвивати творчу уяву; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання : репродукції картин М. Дерегуса , малюнки учнів.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

«Лицарські його якості набрали

широкої сили якостей лева».

I. Організаційна частина.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Бесіда за змістом 5, 6, 7 розділів.

2.Вибіркове читання.

3. Словесне малювання.

II. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя.

Наш урок ми присвячуємо героям повісті М. Гоголя « Тарас Бульба», молодим козакам Остапу та Андрію. Письменник правдиво відтворив характери цих молодих козаків, на прикладі долі своїх героїв він показав зразок вірності козацькому братерству, героїчного служіння справі та засудив зрадництво.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з епіграфом.

2. Бесіда. - Як вели себе брати , перебуваючи у бурсі?

- У чому ви помітили різницю?

- На Які риси характеру наголошує письменник, розповідаючи про героїв?

- Як ведуть себе брати на Січі?

Україні відвідав усі запорізькі церкви, познайомився зі старовинною зброєю та речами козаків. А лист запорожців турецькому султану художник знав з дитинства. Списки його були широко розповсюджені в Україні. Лист закінчувався словами, які свідчать про мужність, почуття гідності, патріотизм козаків.

- Якими людьми зобразив художник запорожців на своєму полотні?

- Чи вдалася художнику відтворити атмосферу життя Запорозької Січі?

- Які кольори переважають на картині?

V. Підведення підсумків. Домашнє завдання.

1. Підготувати цитати до характеристики образів синів Бульби.

2. Прочитати 5, 6, 7 розділи; вміти вільно орієнтуватися по

змісту.

Урок № 32

Тема: Майстерність М. Гоголя у розкритті характерів героїв. Трагедія

Андрія: конфлікт почуттів і обов'язку.

Мета: розкрити образ Андрія, вияснити причини трагедії героя; формувати

навички складання порівняльної характеристики героїв ; розвивати

вміння підбирати штати для підтвердження своєї думки; розвивати

зв'язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати

патріотичні почуття.

Тип уроку : комбінований.

Хід уроку

І загинув козак!

Пропав для всього козацького лицарства!

I. Організаційна частина.

II. Перевірка домашнього завдання.

1.Тестування по змісту розділів 9-12.

III. Оголошення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з епіграфом.

2. Бесіда. - Яким вперше побачив читач Андрія під час зустрічі Тараса з синами?

- Яким був Андрій в часи навчання в бурсі? Порівняйте його з Остапом. У чому ви помітили різницю?

3. Вибіркове читання. - Зачитайте місце, де говориться як Тарас любувався синами. зробіть висновок з прочитаного, стосовно Андрія. ( Остап проявляється через дію, а Остап - через почуття! Андрій не схожий на брата і батька, на інших запорожців. « Інша натура в обох і іншими очима дивляться вони на те саме діло». Ви, напевно, помітили, що в повісті особливо змальовано поведінку Андрія. Передчуття трагедії осилюється, коли читаємо:» Остап уже взявся до свого діла і давно пішов до куренів. Андрій, сам не знаючи чого, почував якусь задуху в серці.»

4. Робота з текстом. Виразне читання епізодів та обговорення прочитаного: а) епізод зустрічі Андрія з панночкою вперше;

3. Вибіркове читання. - Зачитайте уривок, у якому йдеться про спостереження Тараса за синами. Зробіть висновок з прочитаного. ( Остап проявляється через дію, це типовий образ козака-запорожця.)

4. Продовження бесіди. - Яку людину можна назвати сильною особистістю?

- Чи можна назвати Остапа сильною особистістю? Доведіть свою думку, використовуючи цитати із тексту.

5. Читання та обговорення епізоду з розділів 7, 9 .

- Як зображений Остап Бульба у битві під Дубно?

« Як яструб, що палає в небі, давши багато кругів дужими крильми, раптом спиняється розпластаний на однім місці й б'є звідти стрілою...» ;

« От і новий отаман, а веде військо так, мовби й старий!»

« А на Остапа вже наскочило раптом шестеро; та не в добрий час, водно, наскочило...»

6. Читання та обговорення уривку з розділу 11.

« Вони йшли з відкритими головами, з довгими чубами; бороди в них повідростали. Вони йшли ні боязко, ні похмуро, а з якоюсь тихою гордовитістю; їх одежа з дорогого сукна зносилася і теліпалася на них ветхими клаптями; вони не дивились і не кланялись народові. Попереду всіх ішов Остап.»

-З якими словами звертається Остап до своїх друзів, полонених козаків?

- Як поводить себе Остап під час страти?

- До кого були звернені останні слова Остапа?

- Зробіть із сказаного висновок. ( Остап, як і його батько, свято зберіг вірність козацькому товариству, спільній справі; в останні хвилини свого життя він думає не про себе, а про обов'язок, якому присвятив життя.)

IV. Підведення підсумків роботи на уроці.

V. Домашнє завдання.

1.Прочитати розділи 9,10, 11, 12.

2. Підготувати розповідь про Андрія, підібрати цитати для характеристики героя.

Урок № 33

Тема. Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозьких козаків

Мета: розкрити особливості образу головного героя повісті; розвивати

навички характеристики образу; розвивати зв'язне мовлення, образне

мислення, творчу уяву; вміння аргументовано доводити свою думку;

виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: додаток № 33 (8 слайдів): епіграф, портрет Бульби, риси

характеру полковника, робота над ілюстраціями та художнім

текстом повісті.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Це був один із тих характерів, які могли

виникнути тільки в тяжке 15 століття

в напівкочовому кутку Європи...

I. Організаційна частина.

II. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя.

Знову ми повертаємося в далекі часи козацької слави, коли на захист рідної землі піднялася грізна народна сила - запорізьке козацтво, «це був справді надзвичайний вияв руської сили: його викресало з народних грудей кресало лиха». Героїчний час , героїчні події створили героїчні постаті. Наш урок ми присвячуємо Тарасу Бульбі, героєві, який уособлює весь народ, втілює у собі його історичну долю.

III. Оголошення теми уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Коментар учителя (слайд 3).

Цей герой стоїть над усіма персонажами повісті , автор виділяє його із великої кількості подібних йому козаків-запорожців. Це виключна особистість, в ньому втілено найкращі риси усього козацтва. Це могутня людина залізної волі, істинно народної мудрості, щедрої душі, надзвичайної хоробрості, талановитий воєначальник, нестримний у своїй ненависті до ворогів вітчизни. В характері героя письменник втілив народний ідеал людини , яка віддає життя заради народного щастя. М. Гоголь підкреслює, що за народним героєм, вождем, Тарасом Бульбою, стоїть « стоїть уся нація, тому що переповнилася чаша терпіння народного, - піднялася помститися за порушення прав своїх».

2. Робота з текстом (слайд 4)

Учні зачитують цитати, підібрані до Образу Тараса, визначаючи різні риси особистості запорізького полковника:

1) вірність народу, вірі, вітчизні;

2) суворий характер, сформований подіями того часу;

3) дотримання традицій Січі;

4) погляди на виховання синів;

5) ставлення до науки та особиста освіта полковника;

6) талант полководця.

3. Слово вчителя.

Славними своїми подвигами Тарас вже давно заслужив відпочинок та спокій. Але кордонам його вітчизни загрожують вороги. А найголовнішим у житті для козака Бульби було боронити рідну землю від ворога. До тих пір поки рука може тримати шаблю, він вважає себе зобов'язаним чинити опір ворогам та брати участь у походах.

4. Бесіда та робота з текстом.

- З якими словами звертається Тарас Бульба до козаків у скрутний момент для їхнього війська, коли було вирішено поділитися?

Розділ 8. (слайд 5.)

Від слів « Тарас побачив, які смутні стали козацькі ряди і як сум, непристойний для хороброго, став тихо обгортати козацькі голови...» Тарас виголошує промову-заклик, яка дає водночас і розуміння і підтримку козакам. « Перед нами діла великого поту, великої козацької доблесті!...) - Яка ідея покладена у цю промову?( Це заклик вистояти у боротьбі за рідну землю, за віру, за народ, за його традиції, за минуле й майбутнє , за Січ).

5. Виразне читання уривка з розділу 9. «Промова Бульби про товариство».

6. Коментар учителя.

Герой звертається до історичного минулого рідної землі, а йе - основа братерства і товариства; доводить унікальність людської особистості, зіставляючи силу почуттів руського та інших народів - « так любити ніхто не може»; гнівно засуджує відступників, зрадників.

7. Обговорення методом « Мікрофону»

- Яке значення має промова Бульби?

- Які почуття охоплюють Тараса під час промови?

- Яке враження справила його промова на запорожців?

- Що відчули ви під час читання промови?

- Чому промова так вразила товаришів Бульби?

Висновок. Саме у цій промові розкривається образ героя як ідеального воїна-патріота. Він виступає виразником поглядів, патріотичних почуттів запорізьких козаків. З гнівом промовляє Тарас, коли говорить про тих, хто зраджує загальнонаціональні інтереси, думаючи тільки про себе, хто нехтує рідною мовою, забуває про давні традиції. Ця промова знаходить відгук у душах його товаришів : і бувалих вояків, і молодих козаків. Після цієї промови всі вони об'єднуються в єдиному почутті любові до вітчизни, у єдиному прагненні її захистити.

8. Робота з текстом.

- В якому епізоді твору показується мудрість Тараса як полководця? (останній бій під Дубно).

- Як в епізоді смерті Андрія виявляється сила характеру Тараса?

- Як закінчився бій під Дубно для Тараса і Остапа?

- Чому Остап згадує батька і звертається до нього перед смертю?

9. Переказ уривку з повісті « Тарас після зникнення Остапа».

10. Колективне складання плану до розділів 10, 11, 12. (Робота в групах).

11. Виразне читання уривку з р. 12: « Шість днів відходили козаки міжселищними дорогами від усіх переслідувань...»

12. Обговорення прочитаного.

- Яким ми бачимо Тараса в останні хвилини його життя?

13. Творче завдання.

- Чи подобається вам закінчення повісті? - Щоб ви хотіли змінити?

V. Підведення підсумків.

Домашнє завдання.

1.Підготувати промову, присвячену головному герою повісті, закінчити виступ словами з повісті: « Та хіба знайдуться в світі такі вогні, муки і така сила, що пересилила б руську силу!»

2. Підготувати усний твір-роздум « Які почуття викликає у мене образ Тараса Бульби?»

Література

1. Методичні матеріали з мультимедійними додатками до уроків зарубіжної літератури у 7 класі/За загальною редакцією Н.В. Химери – Б. Церква: КОІПОПК, 2007

2. Чередник Л.А. Зарубіжна література. 7 клас: Авторські уроки. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007

3. Н. Півнюк, О. Чепурко, Н. Гребницька. Зарубіжна література. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ «Освіта», 2007

Урок - гра « Щасливий випадок» ( за повістю М. Гоголя « Тарас Бульба» та романом В. Скотта « Айвенго»).

Мета: перевірити рівень знань учнів ; виховувати уважного і вдумливого

читача.

І гейм. Запитання командам.

1. Де народився Гоголь?

2.В якому році роман « Айвенго» побачив світ?

3. Куди поїхав М. Гоголь після закінчення гімназії?

4.Найцікавіше і найпрекрасніше з видовищ того часу за романом « Айвенго».

5.Де навчалися сини Тараса Бульби?

* * *

1. Рік народження автора роману «Айвенго»?

2. Де навчався М. Гоголь?

3. В якій збірці повістей була надрукована повість « Тарас Бульба» ? 4.Як звали принца з роману « Айвенго» ?

5.Хто із синів Бульби почав битися з батьком навкулачки?

ІІ гейм. Домашнє завдання. Інсценування уривків з творів (одна команда - з « Айвенго», друга — з« Тараса Бульби» )

IIIгейм. 2Заморочки в мішечку» (по 5 запитань)

Технологія проведення:гравці дістають з мішечка номерок і відповідають на

запитання. Номер зі « щасливим випадком» додає команді 1 бал.

1. Де, на думку Бульби і його гостей, найкраща наука для молодого хлопця?

2. Хто 4 рази закопував свій буквар?

3. Кличка коня Тараса Бульби.

4. Що справило на Андрія найбільше враження після приїзду на Січ?

5. Яке місто вирішили завоювати запорожці?

6. Про кого казав старий Тарас « їй - право, буде добрий полковник?

7. Біля якого міста відбувався турнір у романі « Айвенго» ?

8. Яким був титул Ричарда?

9. Кого було обрано королевою турніру?

10. Чому знепритомнів Айвенго після того, як отримав нагороду за мужність

у турнірі?

11.Повість-це...

12. З ким б'ється на поєдинку Айвенго?

IVгейм. « Темна конячка» .

Учитель: Хто зараз з'явиться перед нами:

« Увійшла дівчина висока на зріст шляхетної зовнішності. Довге біле

покривало швидше відтінювало , ніж приховувало витонченість її фігури і

величну поставу. Манери її були шанобливі, але без жодного домішку страху

і без бажання здобути прихильність» ?

« Героїня» ставить запитання командам.

1. Король Ричард - реальна чи вигадана особа?

2. Батько Ребеки...

3. Які слова сказав Тарас Бульба на останок Андрію?

* * *

1. Під яким іменем король з'являється у творі вперше?

2. Батько Айвенго

3. З якими словами кілька разів звертався Тарас до запорожців під час бою?

Vгейм. « Ти мені - я - тобі».

Команди ставлять по 2 запитання один одному.

VIгейм « Загадкова скринька»

Команди отримують по одному питанню.

* Дорога для Тараса Бульби річ, яку він не захотів залишити ворогові?

* Що лежало в скриньці, яку Ре бека подарувала леді Ровені?

VIIгейм « Гонка за лідером»

1. Як змогла прийти в табір запорожців служниця-татарка?

2. Хто сказав: « поріднитися єдністю по душі, а не по крові, може тільки людина» ?

3. Як закінчився бій для Остапа?

4. Що збиралися зробити з єврейською дівчиною?

5. В. Скатта було обрано почесним громадянином міста...

6. Який польський гетьман воював проти Тараса Бульби?

* * *

1. Чому воєвода не здав місто, хоча в ньому вже не було їжі?

2.Про кого ці слова: « І загинув козак! Пропав для всього козацького

лицарства!» ?

3. Як загинув Тарас Бульба?

4. Чому Айвенго захищає Ребеку?

5. Який титул присвоїв В. Скотту король Генріх IV ?

6.Біля якої річки загинув Тарас Бульба?

VIII. Підсумок гри, оцінки.

Кiлькiсть переглядiв: 450