Додатки

Додаток 1

8 клас

Тема: ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ. ГІДРОГРАФІЯ ТА ВОДНИЙ РЕЖИМ РІЧОК.

Мета: поглибити знання учнів про поверхневі води планети на прикладі

України ; сформувати знання про основні гідрографічні характе-

ристики річок, їх режим, річкові басейни; показати взаємозалеж-

ність гідрографічних, геоморфологічнихі кліматичних особливостей

територій; продовжити формування навичок роботи з тематичними

картами України.

Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.

Обладнання: підручник, атлас, фізична, кліматична, геоморфологічна

карти України, хрестоматія, довідники.

Опорні та базові поняття: гідрологія, внутрішні води, поверхневі води,

гідрографічна мережа, річковий басейн, гідрологічний режим, повінь,

паводок, межень, річковий стік, падіння річки, похил річки, базис

ерозії, твердий стік.

Географічна номенклатура: моря – Чорне, Балтійське, Азовське; річки –

Дніпро, Дністер, Південний Буг, Західний Буг, Сіверський Донець,

Дунай, Вісла.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

Прийом «Асоціація»

Проводиться у вигляді гри-змагання між групами учнів.

Назвати та показати на карті об’єкти, назви яких асоціюються з поняттям «поверхневі води».

Експрес-тести

1) Річка з усіма своїми притоками утворює:

а) повінь; б) річкову систему; в) річковий басейн.

2) Початок річки називають:

а) гирло; б) межень; в) витік.

3) За характером течії більшість річок України:

а) рівнинні; б) гірські) в) бурхливі.

4) Короткочасне підвищення рівня води після сильних дощів і зимових відлиг називають:

а) паводок; б) межень; в) повінь.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Вступне слово

Колискою української нації був Дніпро. Понад тисячу років тому на широких дніпровських просторах виникла Київська Русь. Сьогодні Дніпро забезпечує водою населення країни, у ньому водяться цінні види риб. Значення річок переоцінити неможливо. Вони є головним джерелом прісної води, що використовується людством, служать природними шляхами сполучення. Недарма річки прийнято називати водними артеріями. Сьогодні ми більш докладно поговоримо про те, що являють собою річки України і як вони «живуть».

ІV. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Словничок»

Учні разом з вчителем, користуючись підручником, довідниками з’ясовують зміст понять: гідрологія, гідрографічна мережа.

У ч и т е л ь. Звертаю вашу увагу, що крім природних об’єктів – річок, озер, боліт – до гідрографічної мережі входять об’єкти, створені в результаті діяльності людини – водосховища, канали, ставки.

Всі водні об’єкти України займають площу близько 24 тис. км. Наявні всі види поверхневих вод, окрім льодовиків. Головною складовою є річки. Загальна кількість річок – близько 70 тис., з них 8 – довжиною понад 500 км. Середня густота річкової мережі – 250 м/км.

Завдання

За картами атласу визначте, до басейнів яких морів належать річки території України.

Основні річкові басейни

- Чорного моря: Дніпра (48% площі країни); Дністра (12%); Південного Бугу (10%); Дунаю (10%); частини Криму; північного Причорномор’я.

- Азовського моря: Дону – в межах України басейн Сіверського Дінця (4%); північного Приазов’я.

- Балтійського моря: Вісли – в межах України басейн Західного Бугу (1,6%).

У ч и т е л ь. Джерелами живлення річок України є талі снігові води (найбільша частка для рівнинних річок – 60%), дощові (30%) та підземні води (10%). На півдні частка снігового складає до 90%, а дощового майже зникає. Карпатські та річки Кримських гір мають переважно дощове живлення з великою часткою снігового і меншою – підземного. Переважний тип живлення змінюється за сезонами.

Прийом «Словничок»

За доступними джерелами інформації учні з’ясовують зміст понять: гідрологічний режим, повінь, паводок, межень, річний стік, падіння річки, похил річки, базис ерозії, твердий стік.

Гідрологічний режим – зміна рівня води в річці протягом року.

Повінь – найвищий рівень води в річці, який буває щороку в певний час.

Паводок – раптові підйоми рівня води в будь-який час року, спричинені тривалими дощами й посиленим таненням снігу.

Межень - найнижчий рівень води в річці.

Річний стік – кількість води, що протікає в її річищі за певний період часу

Падіння річки – різниця висот витоку і гирла в метрах.

Похил річки – відношення падіння річки до її довжини на визначеній ділянці в м/км чи см/км..

Базис ерозії – рівень, до якого наближається поверхня водозбору в процесі розмиву її водними потоками.

Твердий стік – це ті частки зруйнованих річкою гірських порід, які переносяться з її водою.

Прийом «Географічна лабораторія»

(Учні працюють разом з вчителем).

Завдання. З’ясувати за текстом підручника особливості гідрографічних

характеристик річок України (заповнити таблицю):

Рівнинні річки

Гірські річки Українських Карпат

Гірські річки Кримських гір

Живлення річок

Річний стік

Падіння та похил

Робота річок

Твердий стік

Загальний висновок

V. Закріплення вивченого матеріалу

Географічний практикум

Визначити похил річок Південний Буг і Псел, якщо їх довжина становить відповідно 806 і 717 км.

VI. Підсумки уроку

Заключне слово

1. Поверхневі води України – це її річки, озера, болота, штучні водойми. Разом із підземними водами вони складають водні ресурси України.

2. Більшість великих річок України є рівнинними та мають переважно снігове живлення.

3. Характеристика річок складається з багатьох показників, знання яких сприяє раціональному використанню їх водних запасів.

VII. Домашнє завдання

1) Опрацювати відповідний параграф підручника.

2) Дізнатися про походження назв річок України з топонімічного словника.

3) Скласти кросворд з п’яти-шести запитань про річки України.

4) Групі учнів із 3-х чоловік створити презентацію «Життя та робота річок».

Додаток 2


10 клас

Тема. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

Мета: ознайомити учнів з понят­тям «глобальні проблеми людства; визначити головні загальнопланетарні проблеми та з’ясувати їх суть і причини виникнення; привернути увагу дітей до ситуації, що склалася у світі; розвивати екологічне мис­лення; виховувати любов і береж­ливе ставлення до природи.

Обладнання: карта світу, атласи, ро­бочий конспект, доповіді, рефера­ти, комп’ютер або проектор, інте­грований електронний комплекс «ЕСГС» для 10 класу.

Форма проведення: урок-конференція.

Підготовчий етап

• Напередодні вивчення теми «Глобальні проблеми людства» вчитель пропонує учням вибра­ти глобальну проблему, вивчив­ши її більш конкретно і підсу­мувавши доповіді до проведен­ня конференції.

• Клас поділяють на групи (за різ­ними проблемами).

• У день проведення учні розпо­діляються за своїми глобальни­ми проблемами. (На столі стоять таблички з назвами проблем.)

ХІД УРОКУ

І. Вступне слово вчителя

У XX ст. всі галузі господарства по­чинають розвиватися прискоре­ними темпами. Швидке зростан­ня населення і прискорений розви­ток науки і техніки привели до того, що людство перетворилось на про­відну «геологічну силу» (за визна­ченням В. Вернадського). Озбро­єне потужною технікою, людське суспільство створило конфліктні ситуації не лише між країнами чи групами країн, а також між люди­ною і природою. А наявність у де­яких країнах атомної та інших ви­дів зброї масового знищення зро­били ймовірним виникнення такої глобальної кризи, яка може знищи­ти людську цивілізацію і біосферу в цілому. На сьогодні існує кілька десятків проблем, які можна вва­жати глобальними, тобто загальнопланетарними. Ми розглянемо лише найважливіші.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Доповіді учнів. Обговорення глобальних проблем

(Під час доповіді кожної групи решта учнів пишуть конспекти.)

• Почнемо нашу конференцію з мультимедійної лекції «Збере­ження миру на Землі».

Доповідь 1. Політичні проблеми

Протягом багатьох століть у полі­тичному розвитку людського су­спільства змагалися дві протилежні тенденції — створення світових ім­перій та національних держав. Бо­ротьба цих двох напрямів світово­го політичного розвитку постійно призводила до виникнення спочат­ку міжплемінних, а потім міжнаціо­нальних суперечностей, які дуже часто вирішувались за допомогою воєн. Війни постійно супроводжу­вали людство, приносячи величез­ні жертви і лихоліття. Але лише в XX ст. технічний прогрес зробив можливим ведення світових воєн із застосуванням зброї масового зни­щення: хімічної, бактеріологічної, ядерної. Часто вчені, шукаючи уні­версальний засіб для припинення воєн, ще більше провокували гонку озброєнь. За підрахунками вчених, за всю історію людства у всьому сві­ті було 14,5 тисяч воєн, у яких За­гинуло близько 3,5 млрд осіб. Нова світова війна неминуче буде ядер­ною, і наслідки будуть жахливі — загроза існуванню Землі.

(Відеофрагмент «Війна — світова проблема».)

Офіційно у світі існує п’ять країн, які мають ядерну зброю: США, Ро­сія, Китай, Франція, Велика Бри­танія. У той же час ці країни висту­пають гарантами миру та безпеки у світі. У 1994 році від ядерної зброї першою відмовилася Україна, яка на той час володіла третім за потужніс­тю ядерним потенціалом світу. Слі­дом за Україною від ядерної зброї відмовились Казахстан і Білорусь.

Саме світові війни, до яких були залучені людські і матеріальні ре­сурси більшості країн світу, показа­ли, що настала глобальна ера у роз­витку людства і що світові проб­леми, насамперед політичні, треба якось вирішувати. Тому після Пер­шої світової війни була створена Ліга Націй, а після Другої світової війни Організація Об’єднаних Націй для розв’язання світових по­літичних проблем. Небезпека нової світової війни весь час підтриму­ється існуванням великої кількості регіональних військово-політичних конфліктів. Регіональні конфлікти вже після Другої світової війни за­вдали величезних збитків і забра­ли життя десятків мільйонів осіб у Кореї, Індокитаї, на Близькому і Середньому Сході, у Централь­ній, Південній і Східній Африці та інших регіонах світу.

Зараз більшість регіональних кон­фліктів виникають на національ­ній або релігійній основі. Особливо небезпечною є широка смуга регіо­нальних конфліктів, що утворилась на південних межах колишньої сві­тової соціалістичної системи. Вона простягнулась від Південної Єв­ропи (постюгославські держави, Албанія) через Кавказ (Грузія, Ві­рменія, Азербайджан, південь Ро­сії) і Малу Азію (проблема Курдис­тану) до Центральної і Південної Азії (Афганістан, Таджикистан, пів­ніч Індії і Пакистану, Шрі-Ланка). У західній частині цієї зони явно спостерігається протистояння між християнським та мусульманським світом. Враховуючи те, що в бага­тьох мусульманських країнах поси­люється ісламський фундаменталізм, це становить суттєву загрозу для міжнародної стабільності.

Людство прикладає величезних зу­силь для ліквідації вогнищ регіо­нальних конфліктів. Для цього ви­користовуються можливості ООН, багатьох миротворчих організа­цій і авторитетних політичних дія­чів, а в останні роки — військових структур НАТО. Частину конфлік­тів на Півдні Африки, на Близь­кому сході (проблема Палестини), в Індокитаї, у країнах колишньої Югославії вдалося або ліквідувати, або дещо пригасити. Але в багатьох випадках миротворчі ініціативи за­знавали краху (особливо яскраво це проявилося в африканських краї­нах), а військові дії розгорталися тут з повного силою.

Враховуючи те, що більшість ре­гіонів, де відбуваються військово-політичні конфлікти, належать до найбідніших у світі, їх наслідком є консервація відсталості багатьох країн, мільйонні потоки біженців, злидні і голод для десятків мільйо­нів людей.

Розв’язання проблеми регіональ­них конфліктів можливе лише при усуненні їх причин, які найчастіше полягають в існуванні тоталітарних режимів, національному, релігійно­му і соціальному гнобленні.

Обговорення

1. Користуючись картою електро­нного посібника, назвіть країни, які володіють ядерним арсена­лом, і країни, що відмовились від ядерної зброї.

2. Зробіть короткий висновок про причини виникнення політичних проблем.

(Відео­фрагмент «Народонаселення».)

Доповідь 2. Проблеми народонаселення

Проблеми народонаселення є не­від’ємною частиною глобальних проблем сучасності, до складу яких входять також проблеми війни і миру, зростаючого розриву в рів­нях економічного розвитку країн різного типу, забруднення довкілля, забезпечення продовольством насе­лення Землі, водних, сировинних і енергетичних ресурсів, боротьби з міжнародним тероризмом і орга­нізованою злочинністю.

Приріст населення в різних регіонах різний. Переважаюча більшість на­селення живе в країнах, що розви­ваються. До 2025 р. населення цих країн зросте ще щ 3 млрд. осіб, що становитиме 95% приросту насе­лення світу. Особливо динамічно зростає, населення в країнах Афри­ки, де природний приріст становить З % на рік, тобто 10 млн. осіб на рік.

Частка населення економічно роз­винених регіонів світу знизилася — із 33,1 до 24%.

Прогнозні розрахунки ООН свід­чать, що навіть якщо найбіднішими в економічному розвитку залишать­ся лише країни Південної Азії і Аф­рики, їх частка в населенні світу до кінця XXI ст. перевищить 60%.

В останній чверті XX — на початку XXI ст. у розвинених країнах Євро­пи, Північної Америки, Австралії, Японії природний приріст не пере­вищує 1 % на рік.

У країнах Азії, Африки, Латинської Америки швидке зростання кіль­кості населення призводить до за­гострення важливих соціально-економічних проблем: значного пере­важання темпів приросту населення над темпами економічного зростан­ня і до ще більшого відставання від аналогічних показників розвине­них країн; швидкі темпи урбанізації, збільшення числа безробітних і осіб, що не знаходять застосування сво­їй праці (30% працездатного насе­лення світу), зростання чисельність неписьменних поряд із зростанням частки письменного населення у сві­ті, потенційна загроза розвитку су­часної демографічної ситуації поля­гає в тому, що населення світу може отримати в XXI ст. 1 млрд. безро­бітних, 1 млрд. голодуючих, 1 млрд. неписьменних, 2 млрд., що живуть в умовах відносного або абсолютно­го перенаселення, 1,5 млрд. знедоле­них, що перебувають за «межею бід­ності». Для вирішення глобальних демографічних проблем слід уста­новити допустиму межу чисельнос­ті населення Землі (від 10 до 20 млрд. осіб), визначити строки стабілізації загальної чисельності населення.

Запитання

1. Як ви вважаєте, що необхідно зробити, щоб стабілізувати загальну чисельність населення Землі?

(Відеофрагмент «Забруднення до­вкілля».)

Переглянувши даний відеофраг­мент, скажіть, до виникнення якої проблеми могла призвести така ситуація?

Доповідь 3. Екологічні проблеми

В останні десятиріччя суспільство все більше турбує стан навколиш­нього середовища, бо людина як біологічна істота не може існувати без чистого довкілля. Створення ж штучного середовища для життя людей є або абсолютно неможли­вим, або надзвичайно дорогим.

Основною причиною виникнен­ня глобальних екологічних проб­лем є нераціональне природокорис­тування. Уже на первісних стадіях розвитку людства його діяльність у галузях мисливства і рибальства, а потім землеробства і тваринництва призвела до значного збіднення природних ресурсів. Були повністю знищені сотні видів великих тварин і морських організмів (мамонт, тур, стеллерова корова та ін.), перетво­рені на пустелі квітучі колись землі Північної Африки, Малої Азії, Ін­дії на величезних просторах зміне­на природна рослинність (особливо це стосується лісових біоценозів). У XX ст. загострилися проблеми мі­неральних, енергетичних, земель­них ресурсів, які через варварське їх використання вже не можуть за­безпечувати потреб людства. Проб­лема збіднення природних ресурсів посилюється ще й тим, що слаборозвинені країни намагаються по­долати свою економічну відсталість за рахунок посиленої експлуатації природних ресурсів, що призводить до погіршення стану довкілля. Від­бувається забруднення атмосфери. Для атмосфери найбільш гострими є проблеми «парникового ефекту», «озонових дір», кислотних дощів, пилового забруднення.

Аналіз карти «Загальні риси гло­бальної екологічної ситуації».

Забруднення гідросфери. Вода є надзвичайно цінною сировиною і важливим для життя елементом лише в тому випадку, коли вона не містить великої кількості розчине­них речовин. Практично не при­датною стає вода, в якій навіть у невеликих кількостях розчинені отруйні або агресивні хімічні еле­менти. Тому забруднення поверхне­вих і підземних вод сильно зменшує водні ресурси людства.

Найбільш забрудненими в гідро­сфері є річкові й озерні води.

У Світовий океан шкідливі речови­ни потрапляють із багатьох джерел. Основну масу забруднювачів при­носять річкові води, але багато їх також надходить разом з атмосфер­ними опадами, а також у результа­ті господарської діяльності людини в акваторіях океанів і морів. Най­більш забрудненими районами світового океану вважаються внутрішні моря Європи (Бал­тійське, Чорне, Азовське, Північне, Середземне) та Азії (внутрішнє Японське, Жовте, Яванське), а також Пер­ська та Мексиканська затоки.

Деградація земель. Кількість земельних ресурсів на зем­ній кулі обмежена, до того ж їх не можна замінити жод­ними іншими ресурсами. Щороку з активного викорис­тання вилучаються мільйони гектарів земель, хоча втра­та кожного гектара родючої землі зменшує можливості людства вирішити продовольчу, сировинну, соціальну та інші глобальні проблеми.

• Давайте узагальнимо вищесказане з допомогою муль­тимедійного фрагменту «Екологічна проблема».

Завдання

1. Ж. Б. Ламарк колись сказав: «Можна, мабуть, сказати, що призначення людини начебто полягає в тому, щоб знищити свій рід, спочатку зробивши земну кулю не придатною для проживання». Доведіть, навівши власні аргументи справедливості цього твердження або спрос­туйте його.

Доповідь 4. Економічні проблеми

До цієї групи проблем переважно відносять енергетичну, сировинну та продовольчу. З одного боку, економічні проблеми стосуються безпосередньо кожного жителя як споживача продукції. Сировинна та енергетична проб­леми мають багато спільного. Викликані вони, насампе­ред недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням.

До зменшення використання сировини повинна привес­ти і заміна багатьох видів існуючих матеріалів на штучні і синтетичні, які можуть створюватися із наперед зада­ними властивостями. Але більшість цих матеріалів є над­звичайно складними хімічними сполуками, часто вони мають токсичні і канцерогенні властивості.

Значна економія сировини досягається за рахунок вико­ристання вторинних матеріалів — металобрухту, маку­латури, пластмас. Запаси їх у багатьох країнах настільки великі, що можуть значною мірою компенсувати дефі­цит природних ресурсів.

Розв’язання енергетичної проблеми, крім повсюдної економії енергії і вдосконалення існуючої теплової енер­гетики на принципово нових основах (спалювання ву­гілля у «киплячому шарі», МГД-генератори), передбачає широке використання альтернативних джерел енергії.

Завдання (метод «Мікрофон»)

1. Запропонуйте власні шляхи розв’язання економіч­них проблем.

Доповідь 5. Продовольчі проблеми

Серед глобальних проблем, які безпосередньо вплива­ють на долю людства, виділяють продовольчу. Вона ви­значається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління планети. До певної міри це наслі­док того, що харчування є фізіологічною потребою лю­дини.

(Мультимедійний фрагмент «Продовольча проблема».)

Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподар­ської організації ООН), нині на планеті голодує понад 500 млн. осіб, а ще 1 млрд. осіб постійно недоїдають. Про­довольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. У сучасному світі продовольча проблема тісно взаємопов’язана з іншими глобальними проблемами: демографічною, енергетичною, екологіч­ною та ін.

Виділяють чотири групи чинників, які впливають на гло­бальну продовольчу проблему:

• Природні умови і розміщення населення. До них від­носять загальну площу та структуру сільськогосподар­ських угідь, визначають сільськогосподарський потен­ціал, клімат, співвідношення між кількістю населення і масою продовольства тощо.

• Світовий транспорт і зв’язок, що забезпечують широ­кий вихід продуктів харчування на зовнішній ринок (залізничний транспорт, міжнародний автомобільний транспорт, розвиток судноплавства, наявність сучас­них засобів зв’язку).

• Політична ситуація у світі (розстановка політичних / сил, наявність міждержавних співтовариств, об’єднань, і навіть використання поставок продовольства

у політичних цілях).

• Світова економіка і торгівля в їх єдності (продоволь­ство як складова частина торговельних потоків, роль балансових розрахунків, кліринг (система безготівко­вих розрахунків)).

Серед природних чинників, які мають особливе значен­ня для вирішення продовольчої проблеми, визначальною є земля. Однак не вся земля придатна для вирощування сільськогосподарських культур. Структура її використан­ня в державах і районах світу дуже різна.

В Європі й Азії, наприклад, розорано відповідно 25,3 і 17,0% площі суші, тоді як площа орних земель в Австралії і Океанії, в Африці і в Латинській Америці становить усього 6,0, 6,7 та 8,9%.

Крім цього, додаткові дослідження ФАО показати, що 78 % земної поверхні мають серйозні природні обмежен­ня для розвитку землеробства: 13,5 % площі характеризу­ються низькою продуктивністю; 6 % — середньою і лише З % — високою.

Чималі площі родючих земель вилучаються у світі під забу­дову, особливо міську. Компенсувати втрати можна за раху­нок підвищення продуктивності оброблювальних земель, тобто збільшення збору врожаїв.

Зонами критичної продовольчої ситуації у світі є терито­рія в межах Сахелю (Мавританія, Сенегал, Гамбія, Малі, Нігерія, Чад), де слабо розвинена промисловість, і в Північно-Східній та в південній Африці (за винятком ПАР). Найбільш критичне становище склалося у 20 країнах «зони голоду», що розташована в сухих саванах і напів­пустелях. Тут темпи приросту населення у два рази пере­вищують виробництво продовольства.

Проблема повинна зводитися не до зменшення кількості населення, а до впровадження економічних реформ, перш за все в країнах, що розвиваються.

Запитання

Як ви вважаєте, що потрібно зроби­ти, щоб подолати проблему голоду?

Доповідь 6. Соціальні проблеми

Численні глобальні проблеми існу­ють у галузі взаємовідносин між лю­диною і суспільством. Це проблеми охорони здоров’я, освіти, культу­ри, злочинності та ін. Можливості розв’язання цих проблем залежать від рівня соціально-економічного розвитку країн, тому особливої го­строти вони набирають у слаборозвинених регіонах світу.

Незважаючи на ліквідацію багатьох масових пошестей (віспа, чума, хо­лера) стан охорони здоров’я в бага­тьох країнах викликає тривогу. Ба­гато сучасних хвороб (серцево-судинні, легеневі, ракові) є наслідком погіршення екологічної ситуації, малорухливого способу життя, час­тих психологічних стресів. Замість вже подоланих виникають нові епі­демії, найбільш загрозливою серед яких стала «чума» XX ст.— СНІД.

Умовами вирішення проблем охо­рони здоров’я є перехід до здоро­вого способу життя, забезпечення повноцінного харчування, поліп­шення екологічних умов проживан­ня і, звичайно, подальший розви­ток медицини.

Глобальна проблема освіти часто ототожнюється з великою кількістю неписьменного населення в слаборозвинених країнах. І справді, не­зважаючи на зростання рівня пись­менності із 60 % у 50-х роках до 80 % у 90-х, абсолютна кількість непись­менних людей зростає і зараз їх по­над 900 млн. У більшості найменш розвинених країн рівень письмен­ності населення не перевищує 50%, а в таких країнах, як Бенін, Буркуна-Фасо, Гамбія, Гвінея, Непал, Ні­гер, Сомалі, Чад та ін.,— менш ніж 30%. Це стримує економічний і со­ціальний розвиток цих країн.

Швидкий розвиток у XX ст. засобів масової інформації, особливо радіо і телебачення, крім багатьох пози­тивних наслідків, призвів до ряду кризових явищу в галузі культури. Мистецтво, кіно і музика, які за­йняли провідне місце в сфері куль­тури, почали орієнтуватися на най­більш примітивні почуття людей.

Розтиражовані в мільйонах екземп­лярів такі зразки масової, чи так званої поп-культури, призвели до її вульгаризації, відриву від націо­нальних традицій. Таке явище отри­мало назву «американізації» культу­ри, оскільки саме в США виробля­ється основна маса продукції так званої «індустрії розваг».

Складна соціально-економічна ситуація в багатьох країнах світу, всесвітня криза духовної культури сприяли переростанню такого не­гативного явища, як злочинність, у проблему глобального масшта­бу. Інтернаціоналізація злочиннос­ті в багатьох випадках значно ви­переджує темпи світової інтеграції в економічній, соціальній і куль­турній сферах. Особливо небезпеч­ним стало явище злочинності після того, як вона набрала організованих форм, сформувала і постійно роз­ширює світовий ринок наркотиків.

Наркоманія в глобальному масш­табі породжена злочинністю, але з іншого боку вона й сама постій­но спричинює злочинність. Повна фізична і моральна залежність від наркотиків, постійна потреба ко­штів для їх придбання штовхає нар­команів на найтяжчі злочини, дає змогу легко вербувати їх на службу злочинним синдикатам.

Міжнародне співтовариство змуше­не витрачати величезні кошти, ма­теріальні і людські ресурси для бо­ротьби зі злочинністю. Для вияв­лення зброї, вибухівки, наркотиків створюються складні технічні сис­теми, сучасні комп’ютерні мережі (особливо в банківській сфері) об­ладнуються дуже дорогими засоба­ми захисту. Для координації зусиль, спрямованих на розшук міжнарод­них злочинців, створена міжнарод­на поліцейська служба «Інтерпол». Але всі ці заходи поки що не можуть стримати зростання злочинності (кількість злочинів щороку зростає на 5 %). Тому дуже важливо боро­тися не з наслідками злочинності, а насамперед з її причинами.

Завдання

Як ви вважаєте, яким чином соці­альні проблеми залежать від рівня соціально-економічного розвитку країн?

II. Узагальнення і систематизація знань

1. Перегляд слайдів «Головні гло­бальні проблеми людства»

2. Мультимедійний фрагмент «Ви­сновки»

III. Домашнє завдання

7 клас

Тема: Південна Америка. Повторення, узагальнення та систематизація знань.

Мета:

• повторити основні поняття та номенклатури, узагальнити та систематизувати знання учнів із теми;

• розвивати творчі здібності учнів, взаємоповагу, взаємовідповідальність під час роботи у групах, виховувати бережне ставлення до кожної хвилини робочого часу на уроці;

• розвивати логічне мислення учнів, уміння моделювати, систематизувати раніше набуті знання; удосконалювати практичні навики та вміння учнів працювати з географічними картами, відбирати необхідну інформацію з різних джерел географічних знань.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, Урок-КВК.

Оладнання: настінна карта півкуль, тематичні карти Південної Америки, конверти із завданнями, контури Південної Америки.

Хід уроку

І. Організація класу.

Оголошення теми й мети уроку.

Учитель: Дорогі діти! Сьогодні ми з вами здійснимо цікаву мандрівку по Південній Америці.

У далеку дорогу вже зібралися дві команди: «Глобус» і «Меридіан» – на чолі з відважними капітанами.

ІІ. Початок гри.

1. Представлення команд і журі.

2. Вітання команд, розшифрування ними своїх емблем.

ІІІ. Хід гри.

1. Розминка. (Працює вся команда. Запитання ставить учитель. Час на обмірковування відповіді – не більше 5 секунд. Ціна кожної відповіді – 1 бал. Картами користуватися не можна.)

Запитання команді «Глобус»

1. Найбільш посушлива берегова пустеля материка. (Атакама)

2. Найширша у світі протока. (Дрейка)

3. Найнижча точка Південної Америки над рівнем моря. (П-ів Вальдеа – -40 м)

4. Як називається вологе літо в субекваторіальному кліматичному поясі? (Інверіо)

5. Крайня східна точка материка. (м. Кабу-Бранку)

6. Найвищий водоспад світу. (Анхель)

7. Європеєць, який брав участь у кількох експедиціях до берегів Південної Америки в 1492-1504 рр. (Х. Колумб)

8. Яка пора року буде в липні на материку Південна Америка? (Зима)

9. У якій країні знаходиться водоспад Анхель? (Венесуела)

10. У яких горах знаходиться озеро Тітікака? (Анди)

Запитання команді «Меридіан»

1. Найбільше озеро материка. (Маракайбо)

2. Як називається архіпелаг вулканічних островів у районі екватора? (Галапагос)

3. Найвища точка над рівнем моря. (г. Аконкагуа)

4. Як називають суху та спекотну зиму в субекваторіальному кліматичному поясі? (Верано)

5. Крайня західна точка материка (м. Паріньяс)

6. Яку річку в Південній Америці називають «царицею рік»? (Амазонку)

7. З якою корисною копалиною пов’язана назва гір Анди? (Мідь)

8. Який клімат панує на Амазонській низовині? (Екваторіальний)

9. Яку зону в Південній Америці називають кампос? (Савани)

10. Як називається зона вологих екваторіальних лісів? (Сельва)

2. Конкурс «Знавець карти». (На дошку вивішуються два великих контури Південної Америки. Один учасник від кожної команди отримує конверт із завданнями – номенклатури материка. Кожна географічна назва у завданнях зафіксована під певним номером, яким і позначається вказаний об’єкт на контурній карті. Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом.)

Учитель: Карта – це особливий винахід людини. Потреба в картах відчувалася на всіх етапах розвитку людства. Будь-яке географічне дослідження починалося з карти і закінчувалося нею ж, але вже з нанесеними результатами. Географічна карта – важливе джерело знань, неоціненний засіб інформації, а робота з нею – важливий метод пізнання. Її не можна замінити ні текстом, ні живим словом. Тому, мабуть, не випадково карта виникла раніше від писемності.

Завдання команді «Глобус»

1. вулкан Котопахі

2. о-в Вогняна Земля

3. озеро Тітікака

4. протока Дрейка

5. Карибське море

6. м. Горн

7. Панамський канал

8. Ла-Платська низовина

9. Бразильське плоскогір’я

10. водоспад Ігуасу

11. Фолклендські острови

12. пустеля Атакама

Завдання команді «Меридіан»

1. вулкан Сан-Педро

2. о-ви Галапагос

3. озеро Маракайбо

4. Магелланова протока

5. затока Ла-Плата

6. м. Фроуерд

7. Оренокська низовина

8. м. Паріньяс

9. Гвіанське плоскогір’я

10. водоспад Анхель

11. Амазонська низовина

12. г. Аконкагуа


3. Конкурс капітанів.

Завдання капітанам пропонуються в закритих конвертах, які вони вибирають самі. За правильну змістовну відповідь – 2 бали.

1. Проаналізуйте причини утворення на материку найповноводнішої річки світу – Амазонки.

2. Поясніть, як ви розумієте вираз «Ріки – дзеркало клімату.»

4. Конкурс «Вірю-не вірю» (по 1 балу за кожну правильну відповідь).

На кожне запитання член команди повинен відповідати «вірю», якщо вважає твердження правильним, або «не вірю», якщо запропоноване твердження, на його думку, є хибним.

Для команди «Глобус».

1. Значний внесок у дослідження материка зробили О. Гумбольдт і М. Вавілов. (Вірю)

2. Материк омивається трьома океанами. (Не вірю)

3. Основна маса населення спілкується французькою мовою. (Не вірю)

4. Лама – це ендемік Південної Америки, що мешкає в Андах, був приручений місцевим населенням і використовується як в’ючна тварина. (Вірю)

5. Америка була відкрита у зв’язку з пошуками нових етносів. (Не вірю)

6. Південна Америка відокремлена від Північної Америки Панамським каналом. (Вірю)

Для команди «Меридіан».

1. Значний внесок у дослідження материка зробив Д. Лівінгстон. (Не вірю)

2. Анди за віком є молодими горами. (Вірю)

3. Основна маса населення на материку спілкується іспанською мовою. (Вірю)

4. Крайня східна точка материка – мис Горн. (Не вірю)

5. На більшу частину Південної Америки вологу приносять пасати. (Вірю)

6. Найлегше дерево у світі – бальса. (Вірю)

5. Конкурс уболівальників «Рекорди» (якщо вболівальники якоїсь із команд не дають правильної відповіді, можливість відповісти надається суперникам. Кожна правильна відповідь – 1 бал.)

Завдання для вболівальників команди «Глобус» – рекорди континенту Південна Америка.

1. Найбільша затока материка.

2. Найдовша річка.

3. Найбільше озеро.

4. Найбільша за площею країна.

5. Найнижча точка над рівнем моря.

6. Найвища гора.

Завдання для вболівальників команди «Меридіан» – світові рекорди.

1. Найбільший річковий басейн.

2.Найвищий водоспад.

3. Найповноводніша у світі річка.

4. Найпосушливіше місце на планеті.

5. Найдовший гірський ланцюг.

6. Найвисокогірніше судноплавне озеро.

6. Конкурс «Домашнє завдання».

а) конкурс на краще повідомлення з рубрики «Це цікаво знати» (до 4 хвилин кожній команді, оцінюється за 5-бальною шкалою);

б) конкурс «Чомучка» (кожна команда ставить іншій 3 запитання, час на обдумування відповіді – 5 секунд, правильна відповідь – 1 бал).

7. Конкурс «Хто такий? Що таке?» (по 1 балу за кожну правильну відповідь).

Для команди «Глобус».

1. Назва цього водоспаду в перекладі означає «Велика вода». (Ігуасу)

2. На поверхні води величезне кругле листя цієї рослини розкидається до 2 м, краї листків злегка підняті. Такий лист витримує вагу до 72 кг. (Вікторія-регія)

3. Ми практично жодного дня не обходимося без неї. Батьківщина її – Чилі, а в Болівії її налічується до 200 сортів. До нас вона прийшла лише в ХVІІ столітті. (Картопля)

Для команди «Меридіан».

1. З іменем цього видатного німецького географа і мандрівника зв’язано багато досліджень. Вони настільки вагомі, що його раніше називали «другим Колумбом». (О. Гумбольдт)

2. Його іменем названа найширша протока у світі, яка відокремлює Південну Америку від Антарктиди. (Дрейк)

3. Столиця однієї з південноамериканських країн, яка знаходиться найвище над рівнем моря. (Ла-Пас, Болівія)

8. Підсумки КВК.

IV. Домашнє завдання.

Скласти відгук із враженнями від уроку у формі синквейна.

Кiлькiсть переглядiв: 37