Районний методичний кабінет

Відділ освіти

Кагарлицької районної державної адміністрації

Використання сучасних технологій

у формуванні мисленєвої діяльності

учнів на уроках географії

З досвіду роботи вчителя географії

Ільєнка Олександра Васильовича

Слобідська ЗОШ І-ІІІ ступенів

2015 рік

ВСТУП

Важливе місце в реалізації завдань загальної середньої освіти належить шкільному курсу географії. Предметом сучасної географії є вивчення просторово-часових взаємозв’язків у географічній дійсності, що є цілісною системою «людина – природа – суспільство – навколишнє середовище». Методологічна установка географії як науки полягає в рухові до істини, прогнозуванні еволюції географічної дійсності.

Психологи твердять, що пізнавальний процес має характер пошуку. Під його впливом у людини повсякчас виникає запитання, відповіді на які вона шукає. При цьому самостійна діяльність відбувається з захопленням, емоційним піднесенням, радістю. Спеціальні досліди доводять позитивний вплив пізнавального інтересу на такі психічні процеси як мислення і пам’ять. Під впливом пізнавального інтересу вони набувають особливої активності, цілеспрямованості.

Таким чином, пізнавальний інтерес стає одним із найважливіших стимулів навчання школярів і допомагає формувати мисленєву діяльність учнів на уроках географії. Зацікавлення матеріалом, який вивчається, допомагає успішно оволодівати ним з мінімальними витратами часу та енергії.

Свою роботу я будую на ефективному поєднанні різноманітних форм і методів включення учнів у пізнавальну діяльність на основі:

- відбору навчальної інформації;

- застосування проблемного навчання;

- робота із словниками, довідниками, енциклопедіями;

- підвищення інтересу дітей до теоретичних знань;

- встановлення причинно-наслідкових зв’язків, проведення нестандартних занять: «уроків-ярмарок», «уроків-ділові ігри», «уроків подорожей», «екологічного та політичного прогнозів», «уроків-диспутів», «круглих столів» та ін.;

- використання новітніх технологій навчання.

Використання нетрадиційних уроків на заняттях географії

Проведення нестандартних занять: «уроків-ярмарок», «уроків-ділові ігри», «уроків подорожей», «екологічного та політичного прогнозів», «уроків-диспутів», «круглих столів» та ін. сприяє розвитку пізнавальних інтересів школярів, допомагає формувати мисленеву діяльність учнів на уроках географії.

Переконаний, що зацікавлення на уроці виникає тоді, коли учні залучаються до активної участі в пошуку відповідей на поставлені запитання і знають практичну користь одержаних знань. Ще К.Ушинський писав, що порівняння є основою пізнання і навчання. Тому прагну, щоб цифровий матеріал учні запам’ятовували не як цифрову інформацію, а у порівняннях.

Так, при вивченні у 8 класі теми «Фізико-географічне положення України», використовую кросворд. Робота з цим кросвордом вимагає від учнів пошуку в довіднику площ і назв кількох зарубіжних країн, і це збагачує їхнє знання конкретним матеріалом.

1

Б

І

Л

О

Р

У

С

Ь

2

М

О

С

К

В

А

6

3

У

Г

О

Р

Щ

И

Н

А

М

О

Л

Д

О

В

А

5

Р

У

М

У

Н

Ї

Я

С

Л

О

В

А

Ч

Ч

И

Н

А

7

П

О

Л

Ь

Щ

А

1. Ця країна наш північний сусід, її площа майже в 3 рази менша за площу України.

2. Столиця країни, з якою Україна має найдовший сухопутний кордон.

3. Ця країна наш західний сусід, її площа майже в 7 раз менша за площу України.

4. З цією країною Україна межує на півдні, її площа майже у 18 разів менша за площу України.

5. Площа цього нашого сусіда майже така, як площа країни, з якою наша країна межує на півночі.

6. Площа цього нашого західного сусіда майже в 13 разів менша за площу України.

7. З цією країною наші сухопутні кордони на заході найдовші, її площа майже в два рази менша за площу України.

На уроках таких типів, як «прес-конференція», «ярмарок», «подорож», «економічний прогноз», учні мають змогу висловити свої думки, відстоювати свою позицію, в них розвивається економічне мислення.

При вивченні теми «Країни Західної Європи» (10 клас) проводжу урок прес-конференцію «Європа – наш спільний дім», на якому учні знайомляться з європейськими «країнами-карликами». Учні заздалегідь вибирають собі країну, яку вони будуть презентувати. На презентацію країни відводиться до 5 хвилин часу.

Так, на «уроці ярмарці» при вивченні теми «Харчова промисловість» (9 клас) учні рекламують продукцію цієї галузі економіки країни, намагаючись знайти покупця. «Урок подорож» в 9 класі проводиться при вивченні теми «Економіко-географічний поділ України». Учні стають «кліматологами», «грунтознавцями», «економістами» і т. д., спільно розв’язують ті чи інші проблеми:

- Як і чому змінюється природне середовище ПТК Лісостепу? Чи можна і чи потрібно зменшити ці зміни?

- Чи сприятливі умови для життя і діяльності людей у Донецькому економічному районі? Як можна їх помітити?

- Скласти економічний прогноз розвитку Північно-Західного економічного району.

- Дати оцінку забезпеченості Столичного економічного району мінеральними ресурсами.

- Запропонувати основні напрямки подальшого розвитку господарства Подільського економічного району.

- Схарактеризувати вплив особливостей рельєфу на господарську діяльність у Карпатському економічному районі і т. д.

Активізація мисленєвої діяльності школярів шляхом

використання творчих завдань

Корисними та доцільними в організації навчально-пізнавальної діяльності при формуванні мисленєвої діяльності учнів на уроках географії є використання таких методичних принципів: прийоми зацікавленості учнів привабливістю вивчення даної теми; знаходження цікавого кута зору на тему, під яким матеріал стає не тільки цікавим, а й дивовижним; використання матеріалу з інших предметів; випереджаючі завдання; географічні новини; вправи з логічного мислення.

Застовування таких методів при формуванні мисленєвої діяльності учнів в їх взаємозв’язку з новими нетрадиційними методами навчання сприяє активізації навчально-виховного процесу, удосконаленню форм і методів сучасного уроку, викриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів, дозволяє залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас – тими, хто вчиться. Створення творчої атмосфери на уроці сприяє активному залученню учнів до мисленєвої діяльності в процесі навчання.

На своїх уроках, застосовуючи різні форми і методи навчання, намагаюся робити так, щоб для всіх учнів поступово розкривався світ таємниць і відкриттів, світ різноманіття природи, життя та побуту людей у ній, світ наукових дискусій, поразок та перемог, світ могутності природи і водночас її беззахисності.

Активність пізнавальної та мисленєвої діяльності учнів стимулюється вчителем підбором завдань творчого рівня, наприклад:

Клас

Тема

Завдання

6

Основні форми рельєфу Землі.

Гори.

Подумайте, що відбудеться з горами, якщо земна кора перестане підніматися. А що відбудеться, якщо збільшиться швидкість їхнього підняття? Зробіть висновок щодо ролі зовнішніх і внутрішніх процесів у формуванні рельєфу.

7

Природні зони та висотна поясність Південної Америки

Французький письменник П. Рондьєр на початку своєї подорожі лісами Амазонії назвав їх «зеленим раєм», а через кілька місяців – «зеленим пеклом». Як ви гадаєте, чому письменник змінив образну назву лісів? Які причини, на вашу думку, могли це зумовити?

8

Основні кліматичні показники

Поясніть, чому на узбережжі Чорного та Азовського морів опадів випадає менше, ніж на відстані 40-50 км углиб суходолу.

9

Лісова й деревообробна промисловість

Як ви вважаєте, чому дві третини відходів лісової й деревообробної промисловості не використовуються галуззю? Які виробництва можуть розв’язати завдання з їх раціонального використання?

10

Глобальні проблеми людства

Відомо, що вологі тропічні ліси є «легенями планети». Саме від них багато в чому залежить клімат Землі. І незважаючи на це, вологі тропічні ліси вирубуються з феноменальною швидкістю. Якщо темпи не зменшаться, у найближчі 10-20 років від цієї екосистеми залишаться лише жалюгідні рештки. Чому винищуються ці ліси? Якими будуть наслідки знищення тропічних лісів для людства?

Розвитку мисленєвої діяльності учнів сприяють і завдання підвищеної складності.

9 клас. Тема «Соціальний комплекс. Сфера послуг». Завдання: Кожен із вас працює у сфері послуг. Це фотоательє, хімчистка, перукарня, їдальня, ремонт телевізорів, холодильників, ательє. Ви, як кваліфіковані спеціалісти свого закладу, маєте написати таке запрошення, яке зацікавило б людей скористатися послугами, які ви надаєте.

8 клас. Завдання: Ви екскурсовод туристичної фірми. Проведіть екскурсію «Найцікавіші місця України» та підготуйте відповідну презентацію.

7 клас. Вивчаючи материки, діти складають кросворди, ведуть щоденник «Пригоди, які сталися зі мною під час поїздки до Південної Америки (чи іншого материка)», створюють презентації «Населення Африки», «Антарктида – льодовий материк», «Цікава Австралія» і т. д.

Складання сенкенів – один із прийомів активізації

мисленевої діяльності

Здатність підсумовувати інформацію, схоплювати складні ідеї, відчуття та уявлення і формулювати їх декількома словами, є дуже важливою навичкою. Це вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей, активної мисленевої діяльності. Щоб досягти цього, використовую у всіх класах такий вид роботи, як складання сенкену.

Сенкен – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему. Слово «сенкен» походить від французького слова «п’ять» і означає вірш, що має п’ять рядків.

Приклади сенкенів.

Гори Південна Америка

Високі, величні, Найвологіша, чудова.

Народжуються, ростуть, руйнуються. Заворожує, цікавить, відкриває.

Основна форма рельєфу. Це материк багатьох рекордів.

Засніжені. Анаконда.

Чорне море Київ

Таємниче, тепле, Зелене, старовинне,

Приваблює, штормить, дивує. Виробляє, навчає, керує.

Знаходиться на півдні України. Головне місто країни.

Сірководень. Мільйонер.

Використання головоломок та логічних ланцюжків

на уроках географії

Для розвитку логічного мислення учнів в своїй роботі використовую головоломки та логічні ланцюжки. Ось деякі з них:

1) закінчити речення:

а) з висотою температура повітря……………………………;

б) гейзер діє за принципом…………………………………...;

в) хмари складаються з……………………………………….;

г) корінні жителі Австралії…………………………………...;

д) найбільшим озером у системі Великих озер є озеро………………..;

е) у Північній Америці немає природної зони………………………….;

ж) найвища позначка рівнинної території України……………………..;

з) озеро Світязь за походженням…………………………………………;

е) завод з виробництва глинозему знаходиться………………………… .

2) заповнити пропуски в реченні:

а) коли дві літосферні плити……………., то утворюються гори;

б) Австралія – це най…………………..материк планети;

в) у межах України найбільше боліт на…, у долинах…..та……….. .

3) складіть слово і дайте визначення поняття:

а) ф о р с е д і г р а – гідросфера;

б) ї п і р е р – прерії;

в) к н о т а т і к е – тектоніка;

г) у к б о м і а я н а н в н – комбінування.

4) логічний ланцюжок (треба відкинути зайве слово і пояснити чому воно

зайве):

а) термометр; а) Чорне; а) Львів;

б) барометр; б) Каспійське; б) Київ;

в) сейсмограф; в) Азовське; в)Дніпропетровськ;

г) гігрометр. г) Червоне. Г) Харків.

Для розвитку мисленєвої діяльності учнів важливе місце в моїй роботі займає такий метод навчання як ділові ігри. Урок - ділова гра використовую для тренування, розвитку творчого мислення, формування практичних умінь, підвищення інтересу до заняття.

Свою діяльність для проведення ділової гри базую на таких етапах:

- підготовка класу, учасників, експертів;

- мета, проблема, завдання;

- вивчення ситуації (підготовка матеріалу, консультація);

- процес гри;

- аналіз, обговорення та оцінка результатів гри.

Після вивчення теми «Клімат України» (8 клас) та виконання практичної роботи І групі «синоптиків» даються завдання на опрацювання даних практичної роботи і складання опису погоди с. Слободи.

План

1. Середня температура повітря. Середня температура січня, середня

температура липня.

2. Добова амплітуда.

3. Атмосферний тиск

3. Вітер (напрям, сила).

4. Вологість повітря.

5. Опади.

ІІ група «синоптиків» складає прогноз погоди (3-4 дні).

ІІІ група «синоптиків» характеризує несприятливі явища і процеси, пов’язані з кліматичними умовами.

Дев’ятикласники вирішують і соціальні проблеми, і проблеми зайнятості населення. Школярі випробовують свої знання в ролі агронома, директора заводу і т. д.

В своїй роботі також використовую групу методів «Круглий стіл». Ця група методів об’єднує багато різновидів навчальних занять, в основі яких лежить принцип колективного обговорення проблем, що теж стимулює мисленєву діяльність учнів. Наприклад, для проведення конференції на тему «Проблеми та перспективи розвитку й розміщення сфери послуг у нашому селі» (9 клас), запрошуються «спеціалісти» відповідних професій, щоб розглянути дану проблему в різних аспектах. Готуються запитання, відбираються, класифікуються за змістом, адресуються «спеціалістам». До конференції учні готуються заздалегідь (запитання, список літератури, теми рефератів, короткі виступи).

При вивченні теми «Підземні води. Болота» (8 клас) доцільно провести дискусію на тему «Осушення боліт». Учасниками цієї дискусії можуть бути кілька учнів, завдання решти школярів – спостерігати за полемікою і потім обговорити не лише підсумки дискусії, але й уміння слухати одне одного, відстоювати свою точку зору, висловлюватися по суті проблеми, поважати точку зору опонента. На попередньому етапі підготовки дискусії важливо пояснити учасникам дискусії послідовність дій під час розв’язання навчальних задач: зібрати матеріал з обговорюваних питань; виявити й описати проблеми; розкрити причини їх виникнення; зібрати інформацію про наявні шляхи розв’язання проблем, запропонувати свої варіанти розв’язання. На попередньому етапі також потрібно сформувати склад учасників дискусії, спланувати хід її ведення.

Під час вивчення теми «Глобальні проблеми людства» (10 клас) проводжу «круглий стіл» на тему «Екологічні проблеми людства». За «круглим столом» зустрічаються «екологи», «біологи», «ґрунтознавці», «журналісти», «представники від населення кожного материка», які намагаються знайти шляхи вирішення цієї проблеми.

Значення використання інформаційно-компютерних технологій на уроках

Глобалізація сучасного інформаційного світу призвела до утвердження медіакультури практично в усіх галузях людського життя, в тому числі і в освітньому просторі. Сучасні інформаційні технології відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій сучасної молоді.

Саме використання інформаційно-комп’ютерних технологій дозволяє нам змінити зміст освіти. На погляд вчителя комп’ютерні технології сприяють:

- засвоєнню і учнем, і учителем нових важливих знань, умінь, навичок;

- самоосвіті й самовдосконаленню особистості учня й учителя;

- ідеально підходять для вивчення й викладання географії;

- сприяють формуванню мисленевої діяльності учнів на уроках

географії;

- можуть використовуватися у всіх видах урочної і позаурочної

діяльності.

На даний час працюю в умовах обмежених технічних можливостей, бо один кабінет інформатики у школі не дозволяє всім учителям у повній мірі використовувати в процесі навчання інформаційно-комунікаційні технології. Але, в міру своїх можливостей, все ж таки намагаюся застосовувати ці технології в своїй роботі. Так, при вивченні теми «Політична карта світу» (10 клас), використовую електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) по даній темі. Навчальний матеріал в ньому згрупований по розділах і представлений в наочній формі: політична карта світу, як явище, етапи її формування, типологія держав, одиниці політичної карти світу, міжнародні організації, політичні і економічні системи країн різного типу. Для закріплення вивченого матеріалу в кінці кожного розділу представлені вправи з можливістю перевірки відповідей і для самостійної роботи учнів. Особливо учням подобається етап закріплення, коли вони можуть зразу ж побачити оцінку своїх знань.

Організовуючи навчально-виховний процес таким чином, я домагаюся свідомого засвоєння учнями знань, використання їх у практичній діяльності, розвивати у школярів просторове мислення та вміння логічно викладати свої думки стосовно певних географічних об’єктів.

Висновки

Переконаний, що зацікавлення на уроці виникає тоді, коли учні залучаються до активної участі в пошуку відповідей на поставлені запитання і знають практичну користь одержаних знань. Тоді пізнавальний інтерес стає одним із найважливіших стимулів навчання школярів і допомагає формувати мисленєву діяльність учнів на уроках географії.

Здатність підсумовувати інформацію, схоплювати складні ідеї, відчуття та уявлення і формулювати їх декількома словами, є дуже важливою навичкою. Це вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей, активної мисленєвої діяльності.

При організації навчально-виховного процесу таким чином, можна домогтися свідомого засвоєння учнями знань, використання їх у практичній діяльності, розвитку у школярів просторового мислення та вміння логічно викладати свої думки стосовно певних географічних об’єктів.

Кiлькiсть переглядiв: 76